15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

та 28-а річниця виведення військ з Афганістану.

Відголос афганської війни такий далекий і такий болючий, такий жорстокий і такий близький.

         28 років тому, 15 лютого 1989 року, остання колона радянських військ була виведена з Афганістану.

         Таким чином закінчилась більш ніж дев`ятирічна військова інтервенція Радянського Союзу в сусідню державу, в якій і сьогодні ще тривають збройні заворушення.

         Захищати революцію у «братській» країні 1979 року були направлені понад 150 тисяч українців. Більше трьох тисяч з них загинули під час цієї війни, сім тисяч повернулися в Україну інвалідами, близько 2 тисяч вважаються полоненими і без вісті зниклими.

         Уже дома, від ран, хвороб і самогубств померли більше 4 тисяч українських «афганців».

         Всього, з 1979 року в Афганістані загинуло понад 14 тисяч радянських солдат, більше 30 тисяч з них були поранені; з афганського боку втрати були ще жахливіші — біля 1.5 мільйона загиблих і майже 5 мільйонів біженців, що знайшли притулок в сусідніх Пакистані та Ірані.

         Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Незважаючи ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця.

         В цей день ми поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам тих подій.

         В Україні цей день офіційно відзначається відповідно до Указу Президента України № 180/2004 від 11 лютого 2004 року і має назву «День вшанування учасників бойових дій на території інших держав».

З метою відзначення 28-ї річниці виводу військ з Афганістану та вшанування пам’яті загиблих воїнів, 15 лютого для учнів            5-9 класів був проведений виховний захід «О, Україно! Ніжно пригорни усіх синів своїх, як мати, щоб ми уже не бачили війни, не чули щоб ніколи звук гармати». Діти дізналися про причини та події війни в Афганістані (1979-1989 рр.), розглянули статистичні дані щодо участі в ній українських військових, вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Виховний захід супроводжувався піснями про події тих років, був продемонстрований  відеофільму «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». На підсумковому етапі пройшло обговорення отриманої інформації і зроблений висновок: ніщо подібне не повинно повторитися, бо найбільша цінність – це людське життя.